В результаті прийняття доповнень до Закону України "Про заставу" від 21 жовтня 1997 року №583/97-ВР, що передбачають створення в Україні Державного реєстру застав рухомого майна, та Постанови Кабінету Міністрів України від 30 липня 1998 р. №1185 "Про Порядок ведення Державного реєстру застав рухомого майна" було значно зміцнене та модернізовано законодавство про застави в Україні.
Державний реєстр застав рухомого майна введений в дію з 1 березня 1999 року. Державний реєстр застав рухомого майна (надалі — Реєстр) є системою реєстрації повідомлень, котра реєструє, при отриманні заяви та внесенні відповідної плати, застави рухомого майна, незалежно від того, належить воно юридичній чи фізичній особі. Реєстр є значним внеском до економічного та господарського розвитоку України. Реєстр має на меті надання громадськості легкого доступу до інформації, що зареєстрована в ньому.
Державний реєстр застав рухомого майна – це єдина комп’ютерна база даних, яка забезпечує зберігання інформації про заставу рухомого майна, її надання та захист від несанкціонованого доступу. Метою створення Реєстру є забезпечення переважного права заставодержателя у задоволенні вимог за рахунок майна боржника перед заставодержателями незареєстрованих або зареєстрованих пізніше застав. За допомогою Реєстру юридичні та фізичні особи можуть отримувати інформацію про існування застави певного рухомого майна або про відсутність застав на рухоме майно.
Дуже часто люди плутають наслідки нотаріального посвідчення договору та реєстрації застави в Реєстрі. Так, недотримання обов’язку нотаріального посвідчення договору застави, що передбачається законом, тягне за собою недійсність угоди (ст.47 Цивільного кодексу України) та наслідки, що передбачені частиною 2 ст. 48 Цивільного кодексу України. Реєстрація інформації у Реєстрі забезпечує захист у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань чи у випадку банкрутства боржника. Починаючи з моменту реєстрації до сплати боргу інформація є відкритою для широко загалу та використовується фінансовою спільнотою для визначення того, чи існує на певний час застава певного рухомого майна. У випадку, коли не було здійснено реєстрацію застави рухомого майна в Реєстрі, заставодержатель незареєстрованої застави втрачає переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями зареєстрованих застав (ст. 18 Закону України "Про заставу").
Функціонування Реєстру передбачає, щоб заявник зареєстрував заяву (повідомлення) про те, що існує забезпечене право (застава) на рухоме майно боржника відповідно до статті 15 Закону України "Про заставу".Реєструється не фактичний договір застави, а тільки повідомлення про існування застави. Так, щоб застерегти треті сторони про те, що інша сторона може мати забезпечене право на предмет застави, статтею 15 (1) Закону України "Про заставу" передбачається, які відомості повинна містити заява про реєстрацію застави рухомого майна:
Держателем Державного реєстру застав рухомого майна є Міністерство юстиції України, що забезпечує функціонування Державного реєстру.
Адміністратором Державного реєстру застав рухомого майна є державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, що має повний доступ до єдиної комп’ютерної бази даних і відповідає за збереження даних у Реєстрі, надає завірені витяги з нього, які свідчать про внесення запису до Реєстру або про його відсутність.
Реєстраторами Державного реєстру застав рухомого майна є державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його філії, державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, комерційні банки. Ці установи приймають та здійснюють обробку заяв про внесення записів до Реєстру, внесення змін до записів, виключення записів з Реєстру, приймають запити та надають витяги.
Пошук за іменем або кодом заставодавця може виявити усі реєстрації, у яких зустрічаються дані про заставодавця, за іменем та кодом якого здійснюється пошук, незалежно від предмету застави.
Пошук за серійним номером транспортного засобу виявить усі реєстрації, у яких зустрічаються серійний номер транспортного засобу, за яким здійснюється пошук, незалежно від того, хто заставодавця або заставодержателя.
Пошук за реєстраційним кодом заяви виявить усі деталі щодо реєстрації початкової заяви про заставу рухомого майна та усі внесені доповнення чи зміни до цієї заяви.
Витяг з Державного реєстру, що свідчить про наявність або відсутність у ньому запису про заставлене рухоме майно, фізичні та юридичні особи можуть одержати шляхом надання запиту реєстраторові.
Для отримання витягу необхідно:
Заявник, за бажанням, може отримати завірений або незавірений витяг. Завірений витяг отримується у адміністратора Реєстру, підписується посадовою особою та завіряється печаткою адміністратора.
| Заставодавці та заставодержателі (їх уповноважені представники) | Реєструють свої права на рухоме майно боржника для забезпечення сплати боргу та для встановлення пріоритету на предмет застави по відношенню до третіх осіб |
| Податкові органи | Реєструють обтяження рухомого майна на користь держави для забезпечення несплачених податків |
Реєстрація комерційної застави рухомого майна може здійснюватися будь-яким реєстратором за вибором заявника. Реєстрація податкової застави здійснюється лише адміністратором.
Реєстрація застави може здійснюватися одним з трьох шляхів.
Заставодержатель може звернутися до реєстратора чи до адміністратора з заявою про внесення змін до запису у Реєстрі щодо:
Для того, щоб внести зміни до інформації, яка вже міститься в Реєстрі застав рухомого майна, необхідно:
У випадку виявлення помилки в записі у Реєстрі заставодержатель може звернутися протягом п’яти днів до реєстратора з відповідною заявою.
Виправлення помилок здійснюється безоплатно у разі, коли такі помилки зроблені з вини реєстратора.
Статтею 18 Закону України "Про заставу" встановлено, що "переважне право у задоволенні вимог із заставленого рухомого майна визначається на підставі дати реєстрації змін щодо предмета застави в частині цих змін".
Відповідно до статті 27 Закону України "Про заставу", "застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведенням боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу." Тобто, щоб мати переважне право на задоволення забезпечених заставою вимог, необхідно якомога швидше зареєструвати заміну заставодавця або заставодержателя. Це ж стосується і тих випадків, коли відбулася зміна реквізитів заставодержателя та заставодавця, що вказані у заяві про реєстрацію застави рухомого майна.
Дія реєстрації в Реєстрі припиняється шляхом автоматичного виключення з реєстру по закінченню п’яти років з моменту внесення інформації за умови, що не було подано заяви про продовження терміну реєстрації застави. Дія реєстрації в Реєстрі може також припинитися за заявою заставодержателя про виключення запису з реєстру.
Щоб виключити запис про реєстрацію застави з Реєстру, заставодержатель може в будь-який час подати реєстратору відповідну заяву.
Відповідно до статті 15(1) Закону України "Про заставу", "після виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель, на письмову вимогу заставодавця, протягом десяти днів зобов’язаний подати до Державного реєстру заяву про виключення з Державного реєстру запису про реєстрацію такої застави. У разі невиконання заставодержателем своїх обов’язків щодо подання заяви по виключенню запису з Державного реєстру, заставодержатель відшкодовує заставодавцю збитки, спричинені таким невиконанням".
