О.Радченку
м. Приморськ
Запорізької обл.
Згідно зі статтею 67 Конституції України "кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом". Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. Функції по контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків та інших обов'язкових платежів покладено на державні податкові органи, а за рахунок податків держава виплачує мільйонам громадян пенсії, житлові субсидії, фінансує заклади охорони здоров'я та освіти, утримує армію, міліцію тощо. Прийняття змін до Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (далі - Закон), згідно з якими для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від присвоєння ідентифікаційних номерів, вносяться спеціальні відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. На даний час конкретний механізм реалізації ст. 1 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" з урахуванням внесених змін ще не визначений на законодавчому рівні. Аналіз конституційних норм показує, що існування розподілу на тих, хто виконує Закон і реєструється в Державному реєстрі і тих, хто відмовляється від цього, означає надання певних привілеїв окремим категоріям громадян в залежності від їх ставлення до релігії, а це суперечить ст. 24 та 35 Конституції України, де зазначено, що громадяни не можуть мати жодних привілеїв за ознакою релігійних переконань та ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. Внесення відміток в паспорти фактично суперечить статті 4 Закону України "Про свободу совісті і релігійні організації", де сказано, що в офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується. Всі записи, які вносяться в паспорт громадянина України, регламентуються положенням "Про паспорт громадянина України",затвердженим постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XXII (в редакції постанови Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року N 3423-XII (далі - Положення), на основі якого Міністерство внутрішніх справ України розробило інструкцію щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 серпня 1994 року N 316 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України5 вересня 1994 року за N 211/421 (далі - Інструкція). Оскільки відмітка про наявність у громадянина, який через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, не передбачена цим положення та інструкцією, потребується внесення змін в ці документи. Враховуючи таку суперечність, Державна податкова адміністрація України на виконання доручення Кабінету Міністрів України розробила, узгодила з міністерствами і відомствами та подала на розгляд до Верховної Ради України альтернативний чинному закону проект Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (реєстр N 4306 від 19.01.2000), стосовно якого до цього часу не було прийнято ніякого рішення. Також Державна податкова адміністрація України порушила питання щодо внесення змін до положення та розробки порядку внесення відміток у паспорти фізичних осіб, зауважуючи при цьому, що глава Української православної церкви Московського патріархату блаженнійший Володимир заперечував у 1999 році проти внесення відміток в паспорти віруючих громадян. Державна податкова адміністрація України наполегливо проводить політику щодо обов'язкового виконання чинного законодавства, особливо у частині використання ідентифікаційних номерів.